Щороку 24 серпня український народ відзначає День Незалежності України - головне свято нашої держави. Незалежність України є результатом тисячолітньої боротьби нашого народу за право мати свою державу.
Споконвічна мрія народу України - жити в самостійній незалежній державі - збулася!Тепер ми стоїмо на початку ще не звіданого шляху розбудови мирного, міцного, стабільного, економічно розвинутого суспільства. Але, щоб наша мрія про красиву державу збулась, потрібно батькам ще змалечку прищеплювати дітям любов до Батьківщини. І ось ми вирішили запропонувати підбірку віршиків, у яких яскраво виражена любов до рідної землі, Батьківщини, Держави. Вивчайте зі своїми дітьми і будуйте міцну Державу разом!
ЦЕ МОЯ УКРАЇНА Зацвітає калина,
Зеленіє ліщина,
Степом котиться диво-луна,
Це моя Україна,
Це моя Батьківщина,
Що, як тато і мама, одна.
(А. Камінчук)
ПРО НАШУ УКРАЇНУ Ми дуже любим весь наш край,
І любим Україну,
Її лани, зелений гай,
В саду — рясну калину.
Там соловейко навесні
Співає між гілками:
Та й ми співаємо пісні -
Змагається він з нами! (М. Познанська)
РІДНЕ Україна – рідний край,
Рідне поле, зелен гай,
Рідне місто й рідна хата,
Рідне небо й рідна мати.
(Я. Скидан)
УКРАЇНСЬКА КРАСА
Краси такої не знайдеш ніколи,
Краса, яка розквітла в Україні,
Втішається зерном родюче поле,
І дзвінко чути співи солов’їні.
Купається роса в зелених травах,
Калина запишалася в намисті,
Гуляє промінь сонця на отавах,
І хвилі в ріках вітер гонить чисті. (Юлія Хандожинська)
БЕРЕГИНЯ ДУШІ
Україно моя, берегиня,
Ти колиска, пісень глибина,
Україно моя, Батьківщина,
Ти, як батько і мати одна.
Хай радіють, зростають в нас діти,
Різнобарв’ям рясніють сади,
Нам без тебе ніяк не прожити,
Ми у тебе, а в нас є лиш ти. (Юлія Хандожинська)
БАТЬКІВЩИНА
Нема землі такої, як у нас,
Сміється колосок, низько схилився,
Вона – земля єдина із окрас,
Де ти, де я на світі народився.
Десь у полях, лісах, гущавині,
Де вітер неспокійний заблудився,
Де трави перешіптують пісні,
Де обрій сонцю тихо поклонився.
Чужих земель ніколи не шукайте,
Чужих стежок не змушуйте топтати,
В своїх краях щасливі виростайте,
Де Батьківщина рідна ненька–мати.
(Юлія Хандожинська)
ОДНА УКРАЇНА
Країн є багато на світі
Та тільки одна Україна!
Це там, де волошки у житі
Це там, де моя Батьківщина.
Де птахи у небо летять
І зтрушують легкі пір’їнки,
Де друзі горою стоять,
Де в квітах сховались домівки. (Юлія Хандожинська)
МОЯ УКРАЇНА
Україно моя солов’їна,
Народились ми в твоїх казках,
Твоя мудрість в вишневих перлинах
Процвітає, мов маки в полях!
Я для тебе від серця найкращі
Заспіваю чарівні пісні,
І нехай, наче квітка зростає,
Слава й гордість твоєї душі!
(Юлія Хандожинська)
БАРВИСТІ ПЕРЕВЕСЛА
Барвисті мови перевесла,
Хай не зникають, а живуть,
Із діда прадіда воскресла,
Її величність, сила, суть.
Мова в піснях, віршах лунає,
В небо молитвою летить,
Хто рідну мову забуває,
В країні нічого робить.
Мова, як світла вишиванка,
Бринить у сонячнім раю,
І де б не була, завжди зранку,
Зігріє душеньку мою.
(Юлія Хандожинська)
МИ - ВІЛЬНІ!
Від серця й до серця – одна Україна,
Козацький ще дух не погас,
Сьогодні не впадемо ми на коліна
В складний, непростий для всіх час.
Ми – нація, дух міцний, ті, хто повстали
Із заходу, сходу, дорослі й малі,
Ми стільки вже бачили всього й втрачали
Що ми не підемо з своєї землі!
( Юлія Хандожинська )
УКРАЇНКОЮ Я НАРОДИЛАСЬ
Українкою я народилась
І сприймаю усе так, як є,
Я з дитинства співать научилась
В серці пісня зі мною живе.
Я народилась тут, і тут живу,
Де цвіт калини, липи пахнуть медом,
Біжу через роки я до батьків
І щастя мені більшого не треба.
Моя родина тут, мій рідний край,
Додолу трави гнуть сріблясті роси,
Із джерела я черпаю кришталь,
А травами прикрашу довгі коси.
Знаю дороги із порогу поведуть,
Із сумом тихо скажу: «Прощавай!» Зміняє ніч на день, та не забуду
Улюблений батьківський рідний край.
Бо все тут почалося із батьків,
Які дали любов мені і крила,
Життя відкрили на широкий світ,
Щоб я була для них тільки щаслива. ( Юлія Хандожинська )
ДОБРИЙ ДЕНЬ, УКРАЇНО МОЯ!
Струмок серед гаю, як стрічечка.
На квітці метелик, мов свічечка.
Хвилюють, малюють, квітують поля –
Добридень тобі, Україно моя! (П. Тичина)
*** Я живу на Україні,
Де річки, озера сині, -
Чиста в них вода, прозора,
В дно глибинне світять зорі.
Найгарніші наші села,
Люди мудрі і веселі,
Хати білі, чепурненькі,
Діти всі такі гарненькі…
Маки в полі червоніють,
І волошки ген синіють,
Всі сади таки плодючі,
Огороди всі родючі.
Наша Україно мила,
Донька я твоя щаслива. (Г. Камісарова)
УКРАЇНІ Україно,
Ти - сонце весняне,
Моя рідна, моя золота...
Твої древні задумані храми,
Старовинні чудесні міста –
Ніби в казці, де час зупинився,
Щоб усе, що було, пригадати:
Тихі співи і танці вогнисті,
Щебетання в садку біля хати,
І тумани, і роси краплисті,
І героїв славетних життя, -
І мале босоноге дитя,
Що біжить радо з піснею в поле
І сміється, хоч ніженьки коле!..
