Діти сайт для батьків.
Завдання мінімум - виростити генія


Про методики раннього розвитку: міфи та реальність

Україна хворіє на методики раннього розвитку. Доходить до смішного – у дитячому садочку в найменшій групі, де дехто з дітей ще й ходити добре не вміє, вже пропонують 15 предметів для вивчення. Однак, чи будуть результати від того, що дитина почне рахувати в рік, а читати у два? Які психологічні відчуття з‘являтимуться у малюка, коли мама буде нервувати з приводу вчасно не опанованої букви чи невивченої пісеньки? Отже, давайте розберемося у найпоширеніших переконаннях серед батьків щодо методик раннього розвитку…

Дорослі впевнені, що геніальна дитина – це щасливе майбутнє
Насправді, це лише гарна казка, яку ми самі собі складаємо. Однак, якщо поглянути в історію, стає зрозуміло, що більшість геніїв – люди доволі нещасливі. Візьміть хоча б Бетховена – наділений унікальним даром писати «гучну» музику, він так і не зміг почути жодного акорду своїх геніальних творінь. Природа, щедро наділивши композитора одним вмінням, жорстоко забрала у нього прості людські відчуття.

Дорослі впевнені, що методики раннього розвитку діють
Насправді усе досить відносно. Якби усі методики раннього розвитку мали такі ж шалені результати, про які вони пишуть у своїх рекламних проспектах, світ заполонили б суцільні Біли Гейтси, Ванеси Мей, Ломоносови та Загребельні.

Дорослі впевнені, що методики раннього розвитку можна об‘єднувати
Насправді, правильно роблять. Методик раннього розвитку можна віднайти сотні. Проте не зациклюйтесь лише на одному з методів. Можливо краще знати вершки з кожного? Дитині до року дуже важливо розвивати дрібку моторику. Тоді без Монтесорі навряд чи вийде. Грайте у «зачіпалки». Стимулюй малюка торкатися усіх предметів, які є в кімнаті. Не забувайте масажувати пальчики, супроводжуючи масаж віршиками-потішками та казочками..
Пізнавайте світ! Людський зв'язок з природою настільки великий, що ми, дорослі, не маємо ніякого права обмежувати дитину у пізнанні навколишнього середовища. Пізнавайте природу всього живого за вальдорфською педагогікою. Доторкніться, понюхайте, роздивіться, погодуйте пташок, зберіть букет з осіннього листя…

 
Дорослі впевнені, що краще у ранньому віці навчитися читати, аніж витрачати вільний час на заняття спортом
 

Насправді, ніколи не забувайте, що поняття «ранній розвиток» передбачає не лише розумове, але й фізичне виховання: плавання, заняття у спортзалі, опанування велосипеда і т.д.! Справжній ризик гіподинамії виникає при відвідуванні дитиною трьох-шести років довготривалих занять з підготовки до школи, які не враховують специфіку віку. А спорт – це здоров’я. Яким би видом спорту не захопився ваш маленький геній, пам‘ятайте – це набагато важливіше, аніж іноземна мова чи енциклопедичні знання. А ще обов‘язково поставте вдома шведську стінку. Психологи кажуть, що можливість лізти вверх у дітей стимулює не просто розумові здібності, але й віру у власне «я». Отож, купуючи таку драбинку, ви стимулюєте розвиток лідера.

А щодо читання. То психологи одностайні – не варто вчити дитину читати до виникнення у неї такого бажання: здорова та гармонійно розвинута дитина починає сама читати у п‘ять-шість років. І, що дуже важливо, читає, розуміючи прочитане, бо сьогодні у багатьох дітей ця важлива складова процесу читання просто відсутня Якщо ж ми прискорюємо події, то самі цього не знаючи, організуємо дисбаланс – стимулюємо певні зони мозку раніше, ніж потрібно, при цьому сповільнюємо розвиток навичок, властивих саме цьому віку.
 
Дорослі впевнені, що є речі, з якими дитині знайомитися НЕМОЖНА
Насправді, усі розумні та поважаючі себе батьки мають назавжди виключити слово «неможна» зі свого вжитку. Дитині не зрозуміло – це добре, а це погано, для малюка усі вчинки мають однакове забарвлення. А от слово «неможна» має виключно негативний відтінок і його дитині краще не казати взагалі. Натомість завжди пропонуйте їй альтернативну поведінку: не говоріть чого неможна, а підказуйте що можна.

Дорослі впевнені, що вивчати іноземні мови варто краще з дуже раннього віку, тому що пам'ять дворічної дитини має феноменальні властивості
Насправді, усі психологи прохають батьків почекати з таким навчанням. Мінімальний вік, коли дитина здатна сприймати «чужу» мову - 5-7 років, тобто не раніше того віку, коли дитина вже добре та впевнено розмовляє рідною мовою. Помітили, що діти, з якими почали займатися іноземними мовами ще з пелюшок, починають говорити пізніше своїх однолітків. Оскільки мозок дитини постійно перевантажений, йому важко розпізнавати слова, будувати речення та зрозуміло викладати свої думки.

Дорослі впевнені, що класична музика формує гармонійну особистість
Насправді це так, якщо тільки така музика подобається дитині. Давно доведено, що музика Моцарта (і тільки його) активізує мозкову діяльність людини. Тобто людина, яка перед контрольною роботою слухала Моцарта, розв‘яже більшу кількість задач, аніж та, яка взагалі не слухала музику. Однак, якщо перші акорди цього ж таки Моцарта лише викликають роздратування, то результат буде зворотнім.

Дорослі впевнені, що чим більше дитина знає, тим краще
Насправді, занадто розумово розвинена дитина – це теж проблема. І основна з них – це спілкування з однолітками, яке може постраждати за двома причинами. Перша – через ширший кругозір або через вузьку область інтересів до одного предмету (наприклад, математику) дитина не може спілкуватися з однолітками, у неї просто немає спільних тем для розмови. Друга – насичене інформацією, але бідне за емоціями спілкування з мамою, не дозволить розвинутися комунікаційним можливостям дитини, вона буде відчувати труднощі кожен раз, коли потрібно буде увійти з кимсь у контакт.
Окрім психологічних та комунікаційних, виникає ще й ціла низка проблем медичного спрямування. Педіатри та психологи не пов‘язують їх з конкретними методиками. Як правило, мова йде просто про інтелектуальне навантаження не за віком. При чому, отримати його діти можуть у перші роки життя, а ефект з‘явиться з роками. Це:
- спазми судин, які в окремих випадках призводять до заїкання, нетриманню сечі, нападам і навіть епілепсії.
- формування структур мозку іноді відбувається викривлено. Ранній початок навчання не дає можливості якісно дозріти нижнім відділам, які відповідають за живлення мозку. Ще до початку шкільного навчання виявляється, що верхні відділи, які відповідають за більшість навчальних здібностей, не мають достатнього зв‘язку між собою, недоотримують живлення і не можуть повноцінно працювати. Така дитина важко контролює власну поведінку, не може побудувати правильну програму дій, зважати на правила, що при високому інтелекті значно знижує успішність навчання.
- Втрата пізнавального інтересу. На неї найчастіше жаліються батьки та вчителі. І справа не лише у тому, що дитині нудно у школі через те, що вона все це давно вивчила з мамою, яка не подумала про те, аби підтримати подальшу зацікавленість у навчанні.
Проблема у самому способі отримання інформації. Дитина не дістає її, як мисливець, навпаки – вона повністю забезпечена, закидана інформацією: бери, не хочу. Девіз раннього розвитку: давайте знання, дитина сама обере те, що їй до душі. Девіз розвитку: ідіть за потребами, відповідайте на запити і запитання. Природою у дитині закладена здатність самостійно отримувати знання за допомогою органів відчуття – до нового та небаченого їй потрібно доторкнутися, відчути. Підносячи усю відібрану, дуже часто цікаву в першу чергу мамі/бабусі/татові, інформацію дитині на тарілочці, ми цю здатність до самостійного навчання легко можемо зламати.
Ф. Роджерс колись сказав: «Аби вирости здоровими, дітям не потрібно вміти читати – їм потрібно вміти гратися»». Тому не забувайте, що наші чарівні створіння, перш за все – діти. Частіше пропонуй їм погратися в ляльки або скласти конструктор, адже без справжнього дитинства навряд чи вийде справжня доросла людина


За матеріалами www.greenmama.ua

ОСВІТА, РОЗВИТОК, ТАБОРИ

Переглядів сьогодні: 1
Переглядів всього: 2952
Рекомендуємо